Ольга Чернякіна — одна з небагатьох учасниць програми FemAgro від фонду «Жіночі можливості», яка має вищу аграрну освіту. Спершу планувала бути технологом, проте доля склалася так, що вступила на факультет агрономії до Вінницького аграрного та успішно його закінчила. Утім, за фахом не працювала — спершу в банку, далі в галузі логістики. А потім вийшла заміж, народила дитину й залишилась в декреті. В цей період захопилась в’язанням і створила Instagram-магазин Dari Wool Club, де продають італійську бобінну пряжу та в’яжуть на замовлення.
Магазин й донині успішно працює, але виявилось, що у цієї справи є сезонність — весною та влітку майже не в’яжуть. Відтак, пряжу теж не купують. Ольга почала шукати бізнес-рішення саме на теплий сезон. І знайшла його у Черепашинцях Вінницької області. Батьки мали там ділянку під будівництво та квартиру, до якої теж додавався чималий шмат землі. На цій землі підприємиця запропонувала вирощувати лаванду.
Ідея
Звісно, що ані сама Ольга, ані її рідні не мали досвіду вирощування лаванди. Тому ідея була амбітною, проте цілком зваженою — врахували і попит, і контекст. Справа в тому, що в Черепашинцях знаходиться Черепашинецький кар’єр — одне із найгарніших озер антропогенного походження. Щороку сюди приїздять тисячі туристів, які точно потребують цікавих розваг. Саме на них ставила Ольга: запропонувала засадити територію лавандою, створити фотозони, проводити фотосесії. В майбутньому, щоб зробити виробництво безвідходним, планувала продаж зрізаної лаванди та створення власної ефірної олії й гідролату.

З самого початку
Лаванда була першою культурою, що з’явилась в господарстві. Першими висадили українські сорти від Каховської селекстанції, де виводили нові сорти рослин, в тому числі лаванди. Перший з них — «Вдала», ефіроолійний, що містить велику кількість ефірних олій та ідеально підходить для переробки. Проте не для букетів, оскільки квіти осипаються. Тому замовили в Каховці інший сорт — «Синева надії», але разом з сортовим насінням їм випадково надіслали те, що зробило ароматний простір унікальним.
«Серед насіння один мішечок був підписаний: «Зброд з городу». Спершу не бачила сенсу його садити, оскільки не було впевненості в результаті. Зрештою разом з сестрою вирішили спробувати. Й виросло у нас 10-15 різних сортів, які навіть не були внесені до реєстру сортів України. Звісно, ми не знаємо їхніх назв, але це в буквальному розумінні культурна спадщина. Зараз Каховська станція знаходиться в окупації, але я хочу знайти ту селекціонерку, яка вирощувала ці рослини, щоб надіслати матеріали для реєстрації. Тому поміж інших сортів у нас зараз зростає справжній ексклюзив».
Впевнене сьогодення
Provence in UA зараз — це інноваційний та багатопрофільний агробізнес, що поєднує вирощування одразу декількох культур — лаванди, спаржі, гортензії та гібіскусу. При цьому вирощування налаштовано так, щоб на зміну одній культурі приходила інша — без простоїв та сезонних втрат. Окрім рослин на території встановлено 30 вуликів, але пасікою займається тато грантерки. Додатково налагодили перероблювання лаванди: «З нашої ділянки отримуємо близько 1 літра ефірної олії: її розливаємо в скляні пляшечки по 5-10 мілілітрів. Також її використовує сестра для створення мила з нуля» — розповідає Ольга .
Продукцію підприємиця реалізує надзвичайно активно. Велика частина продається через сторінку господарства в Instagram, також — через сторінки в інших соцмережах, місцевих дошках оголошень. Це і букети лаванди, і продукція її перероблювання — вже мають стабільних клієнтів, які замовляють букети упродовж 5-ти років. Також певний період продавали квіти до вінницьких квіткарень.

Простір зараз ідеально вписаний в місцеву туристичну інфраструктуру. Через Черепашинці пролягає маршрут екскурсійних автобусів. Туристи відвідують ключові місцеві локації — озеро, старовинну криницю, виноробний завод, панський будинок. А потім потрапляють до ароматного простору, де слухають історію збережених сортів з Каховки, фотографуються, отримують в подарунок букети або ж долучаються до невеликого майстеркласу зі створення запашного лавандового гідролата.
Плани на майбутнє
Ольга має десятки ідей з розвитку свого простору. Планує додатково посадити полуницю, щоб гості Provence in UA могли також пригощатися смачними ягодами. Прагне суттєво розширити перелік рослин — вже додались злакові, в планах — гейхери. В новій теплиці мають поселитися саджанці спаржі та гортензії. Дуже хотіла б додати бузок та хвойні. Ще до війни намріяла створити місце, де люди зможуть залишатися надовше. З красивим лавандовим виходом до берега річки з дерев’яною кладкою — сюди могли б приїздити на розписи. Додати більше цікавих фотозон, щоб було цікаво фотографуватися навіть тоді, коли лаванда не квітне. Але війна внесла свої корективи, тому стратегічна мрія зараз — вирости до сімейного розплідника.

Виклики та складнощі
Перша складність, з якою стикнулась підприємиця — неправильна висадка рослин. Їй порадили саджати кущі на відстані 40 см, а між рядами залишати 1 метр. Але це не підходить для фотосесій: рослини розростаються, їх незручно обробляти, а між рядами не входить газонокосарка.
Другим викликом стало вивчення сортів. Не уся лаванда однакова та універсальна. Наприклад, сорт «Вдала» обрали через пораду знайомого, який займався перероблюванням лаванди, — йому й планували здавати квіти. Проте співпраці не склалось, а сорт, який ідеально підходить на олію, в букетах осипався, — потрібно було шукати стійкішу альтернативу. Після цього Ольга почала ретельно вивчати сорти й визначилася, що прагне висаджувати лише рослини 100% селекції.
Останній факап стався зовсім нещодавно — у 2025 році: «Більша частина нашого лавандового поля померзла. Тому мусили повністю зістригати кущі, щоб вони відновились. Ми втратили майже рік, адже не було цвітіння й, відповідно, відвідувачів. Проте мали можливість більше часу приділити спаржі» — коментує Ольга.
Бізнес, сім’я, материнство
Саме Ольга заснувала Provence in UA й надзвичайно пишається тим, що її бізнес сімейний. Його серце — вона сама та її сестра Людмила. Більшість роботи виконують самостійно. Інколи приходить на допомогу тато, інколи — чоловік сестри, але він військовий, тому приїздить зрідка. Окрім того, підприємництво в цій історії поєднується з материнством. Жінка виховує двох дітей і, коли молодшій донці виповнилося два тижні, почала разом з нею доставляти замовлення. Приїздила в село і, доки дитина спала, сапала, розсаджувала розсаду, черенкувала. Історія сестри ідентична, тож вони говорять, що на двох мають чотирьох дітей.
Досвід FemAgro та грант
Навіть маючи агрономічну освіту та робочий бізнес, наша грантерка боялася реєструватись на участь у програмі. Тому від першої пропозиції відмовилася. Але коли про неї розповів ще й колишній одногрупник, вирішила все ж спробувати. І потрапила до фіналу. Розповідає, що постійно боялася: не все вдається, не встигає за усіма. Саме тому грант став для Ольги суцільною несподіванкою. Отримавши 150 000 грн, замовила теплицю 5х18 метрів під ключ — зі встановленням та крапельним поливом. Своїм головним козирем вважає наполегливість: «Мені допомогли впертість та наполегливість. І розуміння, що це мені дуже треба. Нам була дуже потрібна теплиця для вирощування розсади. Ми намагалися раніше встановити теплицю, зібрали каркас, проте нікому було його накрити — чоловіки на війні».
Тато Ольги цю здобуту теплицю беріг як міг. Хвилювався, щоб вона пережила зиму, — змітав сніг, грів зсередини тепловою гарматою.
Ользі дуже сподобалося навчання в рамках FemAgro — вона не пропустила жодної лекції. Була вражена екскурсією на вінницькі вертикальні ферми з вирощування мікрогріну. Виявляється, навіть у малому приміщенні можна організувати повноцінний бізнес. Відкриттям стала лекція про декілька обертів вирощування в теплиці — коли, перш ніж засівати квіти, можна отримати швидкий врожай редису, зелені або салатів.
А ще великим надбанням стали знайомства. З менторкою Наталією Маєвською не просто спілкуються, але й співпрацюють — Ольга допомагала їй продавати коріння спаржі. Цього року планують продовжити цю співпрацю. Але з найбільшим теплом розповідає про інших учасниць: «У нас з дівчатами досі є чат, в якому не просто спілкуємося, але також питаємо поради або продаємо, хто що має. Я, наприклад, продавала жимолость та лаванду. Загалом — допомагаємо одна одній. Тому програмою FemAgro я задоволена на всі 100%, адже отримала і грант, і круті знання, і неймовірні знайомства».